Чого, добиваючись, добиваємось?
Єднав колись тільки Сталіном
мій дикий дурний народ,
а розумні ж люди...
буде колись, не буде
стук молодих сердець,
це ж Україна, грець вам
і кашу в ящик,
що вже тут можна красти,-
начисто підмели,
чисто усе спрацювавши_
люди були самі,
кожен в своєму світі,
в принципі, можна ж жити,
всі до такого звикли,
завжди одна надія, -
на себе, ріднесенький,
бери в свої руки фарби, дій!
Колами по воді розійдеться той дзвін
обездолиних, і молодих та злих
за державну волю,
в нас тут достатньо всього,
всі основні пригоди
ще від характерників,
волі стрімкої, козацької,
самі будуєм правду,
самі пустили в кадри
цих хуртових тхорів,
самі усе до останніх жил терпіли,
терпіли та звикли мовчати_
добрий у нас початок,
та і зав"язка не гірш,
чи не так, панове?
з цим доведеться добре
попрацювати всім,
і не жаліти сил, щоб хоча б колись
і у нас став лад
(от вам і весь розклад)))
