четвер, 27 жовтня 2022 р.

 

Тиха осіння ніч.
Крізь билину хмар проглядають одвічні зорі
запізнілим своїм історичним світлом,
місто наповнене листям, що лягає
зміїною шкірою прямо тобі під ноги,
шепоче вірному вітрові:
"Я вернуся, чекай, мій милий.
Все повертається, рідний, тільки не бійся зими".
Хай дерева охоплює житнім сном,
Хай чудовим льодовим склом покривається їхня шкіра,
Листя на стежці замінить білий, яскравий сніг, -
Не засинай.
Їм - спати, тобі - світити.

Немає коментарів:

Дописати коментар